Конспекти уроків

Тема уроку Кримська війна  1853- 1856 ир.р. та реформи 60-70-х р.р 19 ст

Учні мають навчатися :  

-         встановлювати хронологічні межі Кримської війни, назвати дату скасування кріпацтва:

-         показувати на карі райони поширення „Київської козаччини”, „Похід у Таврію по волю”:

-         пояснювати, як Кримська війна позначилася на становищі України, чим були викликані та як завершилися масові селянські рухи перед реформами 1860-х рр..

-         визначити причини і наслідки селянської реформи та реформ 60-70-хх р.р.

-         витлумачити і доречно вживати поняття та терміни викупна операція, тимчасово зобов’язані, земство, присяжні повірені та засідателі.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок

Перебіг уроку.

І, Підготовчий етап

1. Перевірка готовності класу до уроку

2.Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Опрацювати в парах карту на с. 126 і відповісти на питання.

   Робота з картою

1)     Які історичні факти другої половини 19 ст. відображено на карті? ( показано основні промислові райони та центри промислового розвитку, місця створення національно-культурних осередки, визначні архітектурні споруди та райони поширення найбільших селянських виступів)

2)     Які історико- географічні об’єкти , позначені на карті, свідчать про модернізацію промисловості та сільського господарства?( центри металургійної та машинобудівної промисловості, залізниці, морські порти)

ІІ. Основний етап.

1.     Оголошення теми. Визначення очікувальних результатів уроку, мотивація пізнавальної діяльності учнів.

  Прийом „Прогнозування”

Учні стисло записують очікування на аркуші паперу „Під час уроку я навчуся… Я дізнаюся..”

2.     Опрацювання нового навчального матеріалу .

 План

1. Як Кримська війна 1853-1856 р.р. торкнулася України.

2. У чому суть селянської реформи 1861 р. та якими були її наслідки.

3. Що передбачали реформи 60-70-хх рр..19 ст.

1.     Як Кримська війна 1853-1856 р.р. торкнулася України

 Учні знайомляться з текстом навчального матеріалу п.1, с. 127. Після ознайомлення складають таблицю

Причини : прагнення російського царату посилити вплив на Балканах, захопити Босфор і Дарданели та перетворити Чорне море на закритий, цілком контрольований внутрішній басейн Російської імперії

Учасники :Туреччина з союзниками : Англія, Франція, Сардинське королівство

Основні події : 1853 р.- російський флот знищив турецький флот, що стояв у Синопі; російська армія програла генеральну битву на р. Альма; Севастополь був в облозі майже рік; битва на Чорній річці.

Чим закінчилася : Російська імперія підписала Паризький мирний договір 1856 р. за яким вона втрачала острови в дельті Дунаю та частину Південної Бессарабії.

Вправа „Екскурсовод”

Розгляд репродукцій на с.127-128 . Учні працюють в парах , ставлять запитання та дають відповіді до ситуації

-         хто є авторами поданих живописних творів?

-         Що об’єднує ці твори? ( об’єднує тематика, вони стосуються кримської війни)

-         Яку подію війни зобразив М.Красовський( повернення російського флоту після Синодської битви)

-         Яку подію відтворив Ф .Рубо( один день з оборони Севастополя)

Поразка в Кримській війні спричинила зростання невдоволення діями уряду, адже основну причину невдач вбачали у військово-технічній і соціально-економічній відсталості Російської імперії, тож з усією очевидністю постало питання внутрішніх змін.

Вчитель. Українці, які брали участь у війні, виявляли величезний героїзм.

Робота з джерелом с. 127-128

1.     про кого розповідає автор? ( про героя війни, матроса Самійла Кішку)

2.     як ставиться автор до вояка? ( із теплотою та захопленням його сміливості)

3.     які деталі вказують , що Кішка є нащадком запорожців( саме прізвище, він сміливий, відчайдушний. Не позбавлений почуття гумору та кмітливості)

Розповідь учителя

Учитель  - визначити, які наслідки мала Кримська війна?

Кримська війна вкрай негативно позначилася на становищі України, бо саме

на українців ліг основний тягар воєнних дій. Так, лише під час оборони Севас-

тополя у сухопутних військах російської армії загинуло понад 25 тис. українців.

Особовий склад Чорноморського флоту Російської імперії, за винятком вищого

командування та переважної більшості офіцерів, був сформований здебільшого

з уродженців України. Та сама ситуація склалася і в сухопутних частинах. Пе-

реважно в Україні збирали запаси продовольства й фуражу, реквізовуючи або

закуповуючи майже за безцінь для армійських потреб сільськогосподарську

продукцію в місцевих виробників. Населення Півдня України опікувалося

лікуванням хворих та поранених під час бойових дій. Оскільки Україна була

найближчим тилом і базою постачання російської армії, на селян ліг увесь тягар

військових перевезень з центральних районів країни до Криму. Селяни перево-

зили тисячі солдатів, потрібні армії вантажі тощо. Зрозуміло, що селяни були

незадоволені своїм становищем через зростання податків і повинностей. Усе це спровокувало наприкінці війни масовий антикріпосницький рух.

Приводом до нього було опублікування маніфесту про створення державного

ополчення. Найбільшого розмаху рух набув на Київщині, діставши назву

«Київська козаччина». У селах поширювалися чутки, що всі, хто запишеться

до ополчення, стануть козаками, а після запису в «козаки» будуть звільнені від

кріпацтва, одержать землі й майно, стануть вільними хліборобами. Почавшись

у лютому 1855 р. у Васильківському повіті, у березні–квітні цей рух охопив 8 із

12 повітів Київської губернії (понад 500 сіл). Для придушення «козаччини»

в Київську губернію царський уряд спрямував регулярні війська та поліцію.

Не встигло забутися повстання на Київщині, як відбулося нове, не менш

грізне – «Похід у Таврію по волю». Навесні 1856 р. серед селян поширилися

чутки, що царський уряд закликає переселятися до Криму та що кріпакам-пе-

реселенцям будуть давати там землю і волю. Селяни знімалися цілими селами,

з жінками й дітьми. Найбільших розмірів рух набув у Катеринославській і

Херсонській губерніях. Озброївшись, селяни рухалися великими групами,

розганяючи на своєму шляху загони поліції та військ. Лише залучивши великі

військові сили, влада спромоглася зупинити цей селянський рух, який став

останнім перед «епохою великих реформ».

-         Росія зазнала поразки у війні

-         Зростання невдоволення діями уряду

-         Основний тягар воєнних дій ліг на плечі українців

-         Розгорнувся масовий антикріпосницький рух : 1855 р.- Київська козаччина, 1856 р- Похід у Таврію по волю

-         Висновок . Росія опинилася в глибокій економічній кризі. Тогочасні відносини гальмували розвиток країни

2.     У чому суть селянської реформи 1861 р. та якими були її наслідки

Прокоментувати слова автора:  влада мала намір провести реформи під власним контролем, так. Як їй буде вигідно, бо інакше зміни могли пройти революційним, більш радикальним шляхом.

-         Робота з підручником с. 129, проаналізувати схему „ Причини проведення селянської реформи” 

Робота з підручником – коментоване читання с.129-131

У чому суть селянської реформи 1861 р

Робота з підручником схема с. 131

Завдання визначити позитивні і негативні наслідки реформи

Позитивні

-         скасування кріпацтва. Отримання особистої свободи селянам

-         економічна свобода селян

-         створено умови для прискорення формування капіталістичних відносин

-         створено ринок робочої сили, прискорилась модернізація

Негативні

- збереження поміщицького землеволодіння

- селяни не отримали землі. Діяла система викупних платежів

- залишились пережитки феодалізму, тілесні покарання, відсутність свобод

- зниження купівельної спроможності селян. Зменшення наділів через втрату відрізків. Майнове розшарування селян. Загострення соціальних конфліктів

робота з картою атлас с.11

Робота з підручником п.2  та виконати вправу „Коректор”. Під час якої в тексті , спираючись на текст підручника, треба знайти та виправити помилки.

Початок селянській реформі поклав маніфест Олександра ІІ від 19 лютого 1861 р. Реформа передбачала реалізацію двох основних заходів: 1) скасування особистої залежності від поміщиків та позбавлення (надання) громадянських прав і свобод 2)наділення селян землею. Селяни отримали особисту свободу. Юридично вільне селянство мало( не мало)  громадянської рівності з іншими верствами суспільства.  Селяни(поміщики) юридично були власниками всіх земель ,  як і до реформи. Присадибну ділянку селянин міг викупити будь-коли. Селяни, переконавшись, що звільнення від кріпосної залежності відбувалося в інтересах поміщика, погоджувалися з ним(чинили опір). Унаслідок реформи 1861 р. відбувався процес розшарування селянства.

Робота з підручником с.131

Яке явище земельної реформи висвітлено в обох джерелах?( унаслідок відрізків селянські наділи стали значно меншим, ніж до реформи, що привело до збідніння населення.

Робота з текстовим джерелом інформації

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»«Скасування кріпосного права стало початковим кроком, своєрідним ключем до модернізації Російської імперії. Таке радикальне перетворення в аграрному секторі вимагало термінових змін та зрушень в інших сферах суспільного життя, які б дали мож-ливість гармонізувати та стабілізувати ситуацію». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 253)
Завдання

1. Як ви вважаєте, чому неможливо було обмежитися однією реформою про скасування кріпацтва?

2. Які ще перетворення, на вашу думку, необхідно було здійснити в Російській імперії? Які сфери суспільного життя потрібно було реформувати негайно?

3.     Що передбачали реформи 60-70-хх рр..19 ст

Робота з підручником .п.3

Назва реформи

Час прийняття

Основні положення

Наслідки реформи

 Робота груп

1 земська і судова реформи

2.військова реформа

3.реформа освіти

4. реформа міського самоврядування

5.фінансова реформа

ІІІ. Завершальний етап

1.     Систематизація, узагальнення вивченого матеріалу на уроці.

Вправа „Незакінчене речення”

1)     У кримській війні проти Росії виступили …(Союзники Туреччини Англія, Франція, Сардинське королівство)

2)     Війна завершилась підписанням …(Паризького мирного договору 1856 р)

3)     Кримська війна вкрай негативно позначилася на становищі України, оскільки…(Україна була найближчим тилом і базою постачання російської армії, на селян ліг тягар війни)

4)     Наприкінці війни масові антикріпосницькі рухи отримали назву…(Київська козаччина, та похід у Таврію на волю)

5)     Початок селянської реформи пов'язаний із проголошенням…(маніфесту Олександра ІІ від 19 лютого 1861 р)

6)     У 60-70- рр. 19 ст проведено такі реформи…(земська, військова, фінансова, освітня. Міського самоврядування)

Хронологічна задачаРік переходу до загальної військової повинності чоловіків після 20 років (1874) + рік цезурної реформи (1865) – рік реформи міського самоврядування (1870) — третя цифра року створення Державного банку (1860) + перша цифра року, у якому запроваджувалася єдина система початкової освіти (1864) = ? (1864).

1874+1865-1870-6+1=1864

2.     Підведення підсумків уроку.

Учитель . На уроці було розглянуто Кримську війну 1853-1856 р.р. а реформи 60-70-хх рр..

Прийом “Мікрофон”

-         Сьогодні на уроці я довідався(довідалась)

-         Сьогодні на уроці я навчився(навчилась)

-         Найскладнішим для мене було….

-         Після цього уроку я зможу….

Домашнє завдання: - опрацювати відповідний параграф підручника;
- складіть тестові завдання до теми уроку